-
1 equitable
adj1. справедливий; неупереджений, безсторонній- equitable conditions справедливі умови- equitable outcome справедливий результат- equitable peace справедливий мир- equitable relationship of forces справедливе/ рівне співвідношення сил- equitable sanctions санкції права справедливості- equitable treaty рівноправний договір- on an equitable basis на справедливій основі -
2 outcome
n результат, наслідок, підсумок- tangible outcome суттєві підсумки, суттєвий результат- equitable outcome of the reduction process справедливий результат процесу скорочення- outcome of an election результат виборів- outcome of the negotiations результат переговорів- to achieve outcome досягти узгоджених результатів- to reach outcome досягти узгоджених результатів -
3 trial
n1) випробування; проба; дослідto buy smth. on trial — купити щось на пробу
2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса3) причина невдоволення (роздратування)4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процесto bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду
to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом
5) спорт. спробаtrial shot — військ. контрольний постріл
6) геол. розвідкаtrial burst — військ. контрольна черга
trial court — амер. суд першої інстанції
trial flight — ав. пробний політ
trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи
trial load — тех. пробне навантаження
* * *I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
4 trial
I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
5 комунізм
КОМУНІЗМ ( від лат. kommunis - спільний) - соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію - комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу; б) про основні риси комуністичного суспільства, умови та способи його формування. К. став ідеологією і практикою комуністичних партій, панівною офіційною ідеологією і практикою Радянського Союзу та країн т. зв. соціалістичного табору, має прихильників практично в усіх країнах. Як ідеологія К. виник у середині XIX ст., його засновниками були нім. мислителі Маркс і Енгельс (див. марксизм), продовжувачем у XX ст. - рос. політик Ленін. Найближчим ідейним джерелом К. виступив франц. і англ. утопічний соціалізм XVIII - XIX ст. К. називають також суспільство, засноване на засадах комуністичної ідеології. Згідно з цим вченням, основою комуністичної формації має стати суспільна власність на засоби виробництва, котра виникає внаслідок знищення всіх форм та проявів приватної власності і має визначати зміст та характер будь-якої сфери суспільного життя. На базі суспільної власності формується новий тип відносин суспільних, що унеможливить експлуатацію людини людиною, забезпечить соціальну рівність та добробут усіх членів суспільства, справедливий розподіл матеріальних благ за потребами, а також гармонійний розвиток суспільства в цілому. В процесі становлення комуністичної формації ліквідуються соціальні класи і прошарки, відмирають нацїі, зникає суспільний розподіл праці, яка перетвориться на першу життєву потребу. усувається відмінність між фізичною та розумовою працею тощо, внаслідок чого формується соціальна однорідність суспільства. Як стверджує комуністична ідеологія, відімре релігія і буржуазна мораль, відбудуться кардинальні зміни в інших формах суспільної свідомості, з'явиться новий тип людської самосвідомості, яка стане основним фактором мотивації та регулювання соціальної поведінки. На зміну інституту держави як інструменту придушення і панування одного класу над іншим має прийти громадське самоврядування, де управління людьми перетвориться в управління речами. Комуністичне суспільство у своєму становленні проходить дві фази: першу, нижчу - соціалізм, який є перехідним періодом від капіталізму до розвиненого К., містить в собі як пережиток залишки попереднього суспільного ладу, зародження і розгортання нових суспільних відносин, де утверджується принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його працею"; другу, вищу - повний К., коли реалізуються всі комуністичні ідеали і панує принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його потребами". Умовою перетворення суспільства на комуністичних засадах має стати непримиренна класова боротьба, соціалістична революція і встановлення диктатури пролетаріату. Надавши комуністичним ідеям певного філософського, історичного та економічного обґрунтування, засновники та їх послідовники оголосили своє вчення науковим К. Однак світовий розвиток подій у XX ст. та невдалі спроби запровадити першу фазу комуністичного суспільства в деяких країнах спростували ці претензії. На практиці "науковий К." виявився черговою утопією, простою декларацією, яка нездатна запропонувати ефективні природні форми втілення суспільних ідеалів і змушена вдатися до культивування насильства. Соціалізм як економічний та суспільно-політичний лад, що утворився в Радянському Союзі в результаті Жовтневої революції 1917 р. і тривалої громадянської війни в Росії, а потім - в країнах соціалістичного табору внаслідок Другої світової війни, будувався і утримувався за допомогою тотального насильства і масових репресій, жертвами яких стали десятки мільйонів людей. Досягши окремих позитивних зрушень в соціальній сфері, соціалізм радянського типу призвів до економічного занепаду, небаченого рівня експлуатації і зниження добробуту, зрівнявши більшість членів суспільства у бідності. Зневажено свободи і знехтувано права людини, пригнічено особистість, набула стійкості тенденція до науково-технічної та технологічної відсталості, виникла загроза самоізоляції від світового розвитку тощо З. акономірно, що перші послаблення репресій і спроби відродження громадянських свобод і прав у період т. зв. перебудови кінця 80-х рр. XX ст. відразу ж спричинили крах комуністичних режимів Ц. е дозволило більшості країн колишнього соціалістичного табору та пострадянських незалежних держав розпочати своє відродження шляхом поступового переходу до випробуваних світових стандартів розвитку — соціально орієнтованої ринкової економіки, що спирається на рівноправність усіх форм власності, в тому числі приватної, громадянського суспільства, верховенства прав людини і громадянських свобод, політичного та ідеологічного плюралізму, демократії. В своєму розвиткові ідеологія К. під впливом невдач комуністичної практики, історичних, етнічних, релігійних та інших особливостей окремих країн та регіонів зазнала істотних трансформацій і зараз там, де вона зберігає свій вплив, вар'юється від екстремістських форм до форм, близьких соціал-демократії.П. Йолон -
6 суперечність
СУПЕРЕЧНІСТЬ - у загальному вигляді взаємовиключення протилежностей, у світі людини - боротьба їх носіїв: класів, станів, груп, осіб. Залежно від специфіки протилежностей розрізняють С. формально-логічні і діалектичні. Перші являють собою покладання деякого змісту (А) і його заперечення (не-А) в один і той самий час, і в одному й тому самому відношенні. В діалектичних С. заперечення є не просте відкидання чи заперечення даного, а протиставлення іншого, протилежного змісту (форми - матерії, сутності - явищу, свободи - необхідності...). По відношенню до світу в цілому С. - це логічні форми відтворення руху і розвитку, а стосовно людини - об'єктивні форми її буття і розвитку. В пізнавальному і антропологічному аспектах С. проходить ряд етапів розвитку: тотожність (цілісність об'єкта); відмінність (виділення і оформлення відмінних сторін, інтересів тощо); протилежність (дозрівання відмінності до загального рівня), які спочатку відповідають одна одній; С. (вияв їх несумісності); пошуки в пізнанні основи С., а в реальному процесі - зміна основи для її розв'язання. Поява С. в пізнанні і суспільному житті є свідченням того, що виникла проблема, яка потребує розв'язання. Терміни "С." та "боротьба" у загальному вигляді можна застосовувати лише метафорично. В пізнанні і житті людей С. відіграють роль джерела розвитку - тою мірою, якою вони розв'язуються. Нерозв'язані С. стають гальмом розвитку. Розв'язання С. відбувається різними способами залежно від сфери їх функціювання. В пізнанні такий спосіб полягає у відкритті їх основи, поєднанні чи синтезуванні протилежностей у межах цілісного об'єкта чи явища, в яких вони доповнюють одна одну. В соціальних процесах розв'язання С. здійснюється шляхом вдосконалення, реформування тієї основи, яка їх породжує. При цьому С. втрачають свій конфліктний характер, переходять у стан примирення, а їх носії - у стан партнерства, співробітництва, що й стає визначальним фактором прогресу суспільства. В теоретичному вигляді тут діє та форма синтезу протилежностей, яку відкрив Фіхте: протилежності частково зберігаються, частково знищуються - в результаті й зникає їх напруження, гострота, вони кількісно зменшуються К. оли ж основа суперечливих суспільних стосунків замінюється насильно, революційним шляхом, то старі протилежності теж замінюються новими, - і весь процес починається спочатку. С. у логіці відображає взаємовиключення, взаємозаперечення. Воно означає, що в міркуванні вважаються істинними дві взаємовиключні думки щодо того самого предмета, взятого в один і той самий час і в тому самому відношенні. С. є одним із центральних понять логіки. У більш широкому розумінні С. означає: 1) положення, за якого одне висловлювання виключає інше, несумісне з ним; 2) твердження про тотожність вочевидь різних об'єктів; 3) наявність (у міркуванні, теорії) двох висловлювань, з яких одне є запереченням другого. Теорії, для яких справедливий закон С., називаються несуперечливими. Проникнення С. у міркування чи наукову теорію робить їх логічно неспроможними.Д. Кирик
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский